З 1 січня в Україні почав діяти закон "Про екстрену медичну допомогу", який став черговим етапом реформування медицини, ініційованого владою .

Паралельно Кабмін видав постанову , в якій описані нові правила надання невідкладної допомоги. За ними виклики реорганізованої "Швидкої" відтепер поділяються на "екстрені" і "невідкладні", а час доїзду бригади до пацієнта має скоротитися до 10 хвилин у місті і 20 – у сільській місцевості.

"Українська правда. Життя" намагалася з’ясувати, як зміни, що діють вже майже місяць , позначилися на лікарях і пацієнтах. Ми зібрали коментарі лікарів "Швидкої допомоги" з різних регіонів, а також опитали активістів медичних профспілок.

Слова медиків - красномовніші за будь-які рапорти влади про "покращення".

Виявилося, що більшість з цих людей не розуміють суть і кінцеву мету реформи екстреної меддопомоги. Але вже зіткнулися з ускладненнями в їхній і без того нелегкій роботі.

Скарги лікарів зводяться до кількох пунктів :

- Зменшити час доїзду до пацієнта до 10 хвилин у місті і до 20 – у сільській місцевості неможливо в умовах розбитих доріг, пробок, відсутності адекватної навігації, відсутності номерів будинків і назв вулиць.

- Пункти невідкладної та екстреної допомоги у більшості регіонів не створені. А там де створені – не вистачає персоналу, обладнання, автомобілів.

- Нова система GPS-навігації недосконала і лише ускладнює роботу бригад "Швидкої". Вона встановлена у диспетчерів, а не на самих автомобілях, і дає збої.

- "Швидкі" втратили конкретне підпорядкування. Тепер вони не закріплені за окремою лікарнею і районом. Будь-яка бригада, яка опинилася в певний час у певному місці, може бути направлена на перший ліпший виклик, незалежно від її спеціалізації.

- Рішення про "екстрений" чи "невідкладний" випадок приймає диспетчер, а не лікар. Він же визначає, яку бригаду направити до пацієнта. Від цього часто залежить перебіг всього лікування, адже у найближчому пункті невідкладної допомоги може не виявитися спеціалістів потрібного профілю і фаху. І якщо пацієнту все ж знадобиться більш кваліфікована допомога, його повезуть далі, у лікарню. Але час може бути вже втрачено.

В запалі реформ в Одесі намагалися ліквідувати найстарішу станцію Шивдкої допомоги. Пізніше рішення скасували Олег Панасенко, голова Вільної профспілки медпрацівників, в минулому – лікар-хірург:

У цій реформі невірно розставлені пріоритети. Виділяються шалені кошти на створення диспетчерських центрів замість того, щоб приділити увагу тому, хто найбільш корисний в цій системі – лікарю, фельдшеру, санітару, бригаді. У нас застарілий на 70% автомобільний парк, зарплати медпрацівникам не підвищуються!

Цим законом просто хочуть знищити Швидку медичну допомогу і перетворити її на автоперевізника!

Постановою Кабміну передбачено, що повинна бути бригада у складі лікаря, фельдшера, санітара, водія. Але фінансування йде не на них, а на диспетчерські центри! Тобто у нас буде сидіти тьотя в кріслі і дивитися по монітору, куди йде "Швидка". Ви ж знаєте, що на "Швидких" встановлюються не GPS-навігатори, а маячки, за якими їх "ведуть" диспетчери?

Розподіл на центри екстреної медицини і пункти невідкладної допомоги - це повна маячня!

Раніше "Швидка" була закріплена за конкретними районними лікарнями. Вони виїжджали на виклики по всіх районах і везли хворих безпосередньо до районних лікарень, де існували вузькопрофільні фахівці – кардіологи, хірурги, інфекціоністи. Були цілі відділення, які невідкладно надавали допомогу чи подавали хворого на операцію. А зараз незрозуміло, за скільки десятків кілометрів будуть везти людину, в які центри екстреної меддопомоги. І невідомо, коли будуть виділені на них кошти.

Нормативи про 10 хвилин не виконуються і не можуть бути виконані. В місті пробки, а в населених пунктах – скорочені номерні, районні лікарні. Замінені в кращому випадку якимись сімейними амбулаторіями. А коштів для створення Центрів екстреної медицини в областях немає.

Анатолій Сидоренко, лікар бригади "Швидкої допомоги", Запоріжжя

Реорганізацією займаються ті люди, які не працюють на "Швидкій" і не знають, що це таке. Це все одно, щоб футбольною командою керував боксер. Що вони там нареорганізовують я не знаю, але сподіваюся, що профспілки втрутяться і не дадуть зруйнувати медицину. 

У Запоріжжі є Центр медицини катастроф, там працює 55 осіб. Він має стати головним Центром екстреної медицини в області. На "Швидкій" у нас в місті працює 1200 осіб. Але виходить, що не центр створюється під "Швидку", а "Швидка" - під цей центр.

Два тижні тому у нас була комісія з представників перших осіб області, вони оглянули і сказали, що намагатимуться у найкоротший термін запустити Центр екстреної медицини. Ще нам сказали протягом двох тижнів зробити центральну диспетчерську, але нічого не буде. Я був у Дніпропетровську, там лише сваї стоять на місці диспетчерської.

У нас також нема пунктів невідкладної медицини, які мають бути створені за законом. Виклики не поділяються на екстрені і неекстрені. Ми виїжджаємо на всі. Поки нічого не змінилося, а як буде далі ми не знаємо. Ми всі в очікуванні, але оптимізму у нас в цьому плані мало.

Зате поставили нові нормативи доїзду. Але ж не зробили нічого, щоб їх виконувати! Наприклад, у нас у Запоріжжі 64 машини "Швидкої". Перед виборами дали ще 6 машин, але вони в гаражі стоять, ними не користуються. Так міняти треба 54 машини, бо вони пропрацювали більше 10 років.

Ми просили мера міста встановити на будинках чіткі таблички з назвами вулиць, номерами будинків, щоб нам легше було шукати адреси. Я вже не кажу про робочі ліфти і дороги. Це найпростіше, що можна було зробити, але цього досі не зроблено.

Ще гірша ситуація в області. У Запоріжжі ще трохи краще – у нас виїжджає 2, а іноді 3 людини на виклик, не включаючи водія. А от я сьогодні говорив з лікаркою "Швидкої" з області, так вона розповіла, що іноді виїжджає на виклик сама. Я кажу: "Як же так? Є ж такі стани, які загрожують життю хворого, коли потрібно і три-чотири пари рук". А вона каже: "Значить, хворому не пощастило".

Ну, думаю, якщо ви так розмірковуєте, то ми так далеко підемо...

А сьогодні дзвонять з Бердянської "Швидкої допомоги" і кажуть, що у нас з 8 машин лише 4 працюють, бо бензину не дали. Я кажу: "Та ви що, Азаров з Богатирьовою кричать, що проблем нема, все класно". А головний лікар порахував, що викликів мало, курортники, мабуть, роз’їхалися, можна і скоротити" машини.

Ми ще помітили такий нюанс. У тих містах, де активно працює приватна "Швидка допомога", там менше працює державна. Скажімо, в Дніпропетровську є 4 великі приватні "Швидкі" і 2 маленькі. І там найгірша ситуація зі "Швидкою". Видно, є якась зацікавленість місцевих чиновників

Ганна Оробейко, лікар "Швидкої", Харків

Нас переводили двічі. Спочатку до станції міської "Швидкої" допомоги, а потім, з 1 січня, приєднали до обласної лікарні. Через це нам зараз аванс не виплатили і кажуть, що зарплати не дадуть, бо перевели в інший підрозділ.

Відбувається повний бардак. Раніше ми були закріплені за певним районом, а тепер обслуговуємо не лише місто, але й область. І виходить так: бригади з міста їздять на околиці Харкова, а околиці - їздять в місто. А в місті нас постійно посилають в інші райони, що теж дуже незручно.

Норматив у 10 хвилин не виконується, його неможливо виконати!

Нещодавно для того, щоб виконати цей норматив, наш водій порушив правила і потрапив у ДТП. На борту був хворий у тяжкому стані, тому він і їхав з порушенням правил. Але це неправильно! Він хотів зберегти стан хворого за рахунок швидкості машини, чого ніколи не можна робити. Йому довелося потім стояти в цьому ДТП замість того, щоб терміново госпіталізувати хворого.

Нова система GPS-навігації - це жах. Ми вже про це давно говоримо.

Насправді навігаційна система стоїть у диспетчера, а у нас – лише маячки. Виходить, дорогу нам підказують диспетчери. Але вони постійно помиляються приблизно на квартал. У цього GPS - помилка у визначенні місця перебування машини приблизно на 500 метрів. І все це перетворюється на гру у зіпсований телефон.

До того ж економлять буквально на всьому, на виклики часто виїжджають неукомплектовані бригади.

Наприклад, фельдшер не має працювати сам. Він може бути сам лише на фельдшерсько-акушерському пункті, або в медпункті. Але через те, що економлять зарплату лікарів, збирають фельдшерські бригади і вони їздять на так звані фельдшерські виклики.

Економлять і на пальному. Я розумію, коли ще не холодно. Але взимку бензин витрачається на обігрів. Коли стоїш і мерзнеш, потім кров’ю харкаєш після таких відстоїв.

Через ці нововведення вже звільнилося багато людей, бо за таких підвищених вимог працювати не можуть. Пішло багато лікарів, фельдшерів.

Андрій, лікар Одеської міської швидкої допомоги з 20-річним стажем

Як позначаться зміни? 19 машин з нещасних 50-ти (на мільйонне місто) заберуть на "невідкладну допомогу". Буде відбуватися фільтрація адрес на рівні диспетчерської, а саме - розподіл на екстрені та невідкладні адреси. Екстрені обслуговуються протягом 10 хвилин, невідкладні - протягом години. Невідкладні - це, наприклад, підвищена температура та інше.

Насправді ж люди будуть просто підганяти свої скарги під вимоги "екстреної допомоги" - адже нікому не хочеться чекати невідомо скільки, поки до них приїдуть. Навіть зараз в половині викликів кажуть, що вмирають, а за фактом засвербіло в носі.

Олексій, лікар "Швидкої допомоги", Чернівці

У нашій роботі нічого не змінилося - час доїзду до хворого який був, такий і залишився. Тобто хвалені 10 хвилин були введені давно і лікарів ними не налякати. Якщо через затори, особливо ті, що були у нас цієї зими, вони добираються за 30 хвилин, то в картці записується 10 хвилин доїзду, а решта - на час у пацієнта.

Народ радіє, що ще не поставили системи GPS, бо тоді вже так не надуриш. Ми хочемо жити за європейськими стандартами, але на те, що в нас немає окремих смуг для спецмашин, щоб можна було вільно добратися, ніхто не дивиться! Та нехай вже їх немає. А нечищені дороги взимку - де замість 2-х смуг залишається півтори, і то суцільний лід.

У нас цієї зими сніг чистився постійно біля ОДА, а також один раз аврально почистили центр міста перед приїздом Лаврова і ще кількох шишок на якусь там зустріч.

А безглузді виклики, коли старенька живе одна і викликає Швидку, щоб було з ким поспілкуватися? Чи людина з 11-ї вечора не може заснути і о 4-й ранку викликає швидку?

Та найбільша проблема - це ті ж самі пацієнти, точніше не тоді, коли вони стають пацієнтами, а тоді, коли вони не пропускають Швидку на дорозі, коли під’їзди до будинків заставлені машинами чи обгороджені бетонними тумбами, чи якимись стовпами. Цю проблему недостачею фінансування не поясниш.

Інше нововведення - ре розподіл районів обслуговування. Поки в нас такого немає. Міські машини все так же обслуговують тільки місто, а у райони так само їде районна машина, незважаючи на те, ближче знаходиться пацієнт до міста, чи далі.

"Пакращєння" звичайно є - станцію перевели з міського бюджету в обласний, проте кошти на зарплату були заплановані в міському бюджеті, а не в обласному І в цьому місяці коштів на аванс, який мав бути 15-го числа, не знайшлося. Крім того, головний лікар ходить по станції і "хвалиться", що таке саме буде і з зарплатою.

Ще на початку року на станції була встановлена система відеоспостереження в диспетчерській і в гаражі. Благо, що в роздягалці та в прибиральнях не поставили.

Лариса Канаровська, голова профспілки медиків Києва

Нехватка кадрів зараз – найбільша проблема. Україні не вистачає 50 тисяч лікарів і 100 тисяч медсестер. Закон прийнято, Києву дали 74 нові машини, але, на жаль, лікарів як не вистачало, так і не вистачає. На "Швидкій" у Києві зараз не вистачає 150 лікарів.

Але головна проблема, яка виникла у зв’язку з набранням чинності закону, це нормативи. За 10 хвилин у Києві, звичайно, ніхто нікуди не доїде. Ви ж бачите заблоковані тротуари, пробки, на частині будинків нема маркування. Тут допущено помилку, тому що ми не готові до такого доїзду.

Зараз ввели штраф за непропуск "Швидкої" на дорозі, але ми не знаємо, як він діятиме. Поки "Швидкій" ніхто не поступається дорогою.

А пункти невідкладної допомоги у Києві вже давно створені, ще до Омельченка. Зараз їх більше 30. Тому тут закон для нас не несподіванка. Там все нормально з персоналом, за "неотложки" ми спокійні. Зараз у нас 1000 викликів на добу, з них 600-500 передається на пункти невідкладної допомоги.

На підозри на інсульт чи складні виклики їде "Швидка", а такі виклики, де пенсіонери скаржаться на тиск, температуру, віддають на невідкладну допомогу, "неотложки". При кожній поліклініці є пункти невідкладної допомоги.

У нас була зустріч з Олександром Поповим, він казав, що бюджет буде оптимістичним для медиків ( київський бюджет на 2013 рік досі не прийнято - УП ). В експерименті зараз 2 райони, але він пообіцяв збільшення зарплат для медиків всіх районів.

Інші розклади по бюджету складні, тому що у нас лишився перехідний борг за комуналку – 166 мільйонів. Але Попов пообіцяв реструктуризовувати ці борги і гасити їх поквартально.

Борис, лікар однієї з київських лікарень

Головна пробема реорганізації – це проблема власності. Білшість лікарень – у комунальній власності, у підпорядкуванні міських і облрад, а не МОЗ.

А як можна реорганізовувати те, чим ти не володієш і не фінансуєш? Потрібно ж перекидати гроші, передавати на баланс майно! Лікувальні заклади МОЗ - це нісенітниця. У підпорядкуванні МОЗ – усього 10 туберкульозних санаторіїв у Криму та кілька НДІ!

Цей проект має на меті не поліпшення меддопомоги, а задуманий управлінцями для скорочення витрат на медицину. У нас в держбюджеті (з урахуванням лікування депутатів) на всю медицину - 3%. І так 20 років.

Наша медицина, як людина, що вмирає від голоду, не здатна вчитися, розвиватися, ставати більш "ефективною" - вона може тільки красти і обманювати...