Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги: міфи та реальність

Про т. зв. реформування медичної галузі в Україні, зокрема системи швидкої медичної допомоги, написано і сказано доволі багато в численних засобах масової інформації. Є різні думки, мають місце й різні погляди. Серед них зустрічаються й позитивні відгуки, але здебільшого наразі реформа залишила безліч запитань, а ще більше виявила негараздів.

         Вже нині став історичним факт, який засвідчив те, що на початку 2013 року відбулася реорганізація Білоцерківської станції швидкої медичної допомоги. Задум цієї реформи, очевидно, був благий, але, перефразовуючи відомий вислів першого Президента України, трапилося те, що трапилося. Загалом непогано розроблена ідея була спотворена чиновниками обласного керівництва. В постановах Міністерства охорони здоров’я чітко визначалися мета, завдання та методи реорганізації. Та подекуди на місцях т. зв. «професіонали» від медицини звично все перевернули з ніг на голову, додаючи до вже розроблених практичних надбань власні помилкові забаганки, часом незважаючи на їхню протизаконність. Отака «реформа» й відбулася в нашому місті. Та попри всі негаразди, завдяки професійним навичкам досвідчених працівників БЦСШМД, служба місцевої швидкої медичної допомоги не дійшла до критичної точки.

         Ще при перших згадках про заплановане реформування нашої установи на загальних зборах колективу я в присутності обласного керівництва наголошував на тому, що для реформування необхідно вирішити лише 3 питання:

• оснастити СЕМД новими автомобілями та сучасною апаратурою;
• доукомплектувати штат виїзних бригад до нормативних стандартів;
• (а найголовніше) щоб не заважали нам працювати різні непрофесійні чиновники.

Будучи безпосереднім свідком того, у що врешті перетворили реформування нашої установи, стає зрозуміло наскільки мій виступ був правильним!

         На жаль ще й донині профспілковий комітет первинної профспілкової організації філії КЗ КОР «КОЦЕМД та МК» «Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги» вимушений боротися за справедливі вимоги своїх працівників в судових інстанціях. Пройшовши численні міськрайонні та обласні апеляційні суди, вже дісталися аж до Вищого спеціалізованого суду України. Через самодурство деяких чиновників обласного керівництва кінця й краю цим судовим засіданням допоки не видно.

         Лише в липні цього року в нашому місті на лінію змогли виїхати на своє перше чергування новенькі карети швидкої допомоги марки «Пежо». Нині їх кількість складає 9 одиниць. Очевидно таке надто запізніле освоєння нової автотехніки пов’язане з чиновницьким бюрократизмом у вищих ешелонах влади. Адже ці автомобілі були придбані державою ще 2 роки тому і простоювали в законсервованому стані на базах Києва. Але, як кажуть, одна біда не приходить, а ще й лихо за собою водить! Отак і в нашому місті на станції ЕМД, яка отримала нові автомобілі, на лінії щодоби нині працює лише 10 – 12 бригад, замість нормативно передбачених 22-х. В першу чергу це пов’язано з тим, що зі станції були направлені в зону АТО 6 автомобілів разом з 10 водіями. Наразі гостро стоїть питання щодо пального для заправки автомобілів. До кінця не вирішене питання поновлення штатних одиниць не лише в Білій Церкві, а й у тих підстанціях, які входять до складу нашої філії (Володарська ЕМД, Ставищанська ЕМД, Тетіївська ЕМД, Узинська ЕМД, Сквирська ЕМД).

         В такий складний час тішить те, що нині в колективі здорова внутрішня психологічна обстановка. Є непідробне порозуміння поміж головним лікарем Ужвієм М.М., профспілковим комітетом і колективом філії загалом. Не дивлячись на безліч об’єктивних причин, колектив самовіддано справляється з поставленими завданнями. Є віра, що нині такий згуртований колектив, попри всі негаразди, й надалі зможе професійно виконувати свої обов’язки. Хотілося б одного – якнайменшого втручання в роботу філії чиновників-непрофесіоналів, а економічні негаразди рано чи пізно минуться.

         Задля більш якісної роботи служби ЕМД конче необхідне порозуміння і співпраця з мешканцями нашого міста. Адже саме від знання правил виклику та від елементарного розуміння самої структури швидкої допомоги залежить своєчасне і якісне надання медичної допомоги хворим і потерпілим.

         Необхідно знати, що в місті, як і в усій державі, існує поділ швидкої медичної допомоги на екстрену та невідкладну. В кожної з них є об’єднуюча функція – надання необхідної медичної допомоги на догоспітальному етапі, але рівні надання медичної допомоги та спеціалізація дещо різняться. Згідно з покладеними на ЕМД обов’язками, звичайно, що й оснащення бригад на порядок вище ніж у НМД, і штат бригад близький до нормативів, і ширший діапазон лікувального забезпечення, а найголовніше, тут функціонують спеціалізовані бригади (кардіологічна, психіатрична, акушерська, бригади інтенсивної терапії). Не складно здогадатися, що ЕМД покликана обслуговувати найтяжчі виклики, які часто межують між життям і смертю пацієнта. Тому й причини для виклику бригад ЕМД є чітко визначені МОЗом України, а саме: усі вуличні виклики (травми, переломи, виклики з місць ДТП, опіки), ураження електрострумом, гострі отруєння, гострий біль в області серця, гострі психічні розлади (якщо становлять загрозу для оточуючих), гострі інфекційні захворювання, гострий біль у животі, кровотечі, втрата свідомості, судоми, раптове порушення дихання, переохолодження, порушення перебігу вагітності, укус тварин. До категорії екстрених належать також звернення медичних працівників з транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводу і термінової шпиталізації в стаціонарі установ охорони здоров’я. Доїзд до таких хворих і потерпілих також чітко визначений: в межах міста – до 10 хвилин, в сільську місцевість – до 20 хвилин. Хоч такий норматив часто не під силу виконати через багато об’єктивних причин, незалежних від працівників ЕМД. В порівнянні з екстреною, невідкладна медична допомога виїжджає на виклики з таких причин: головний біль, запаморочення, висока температура, кашель, біль у горлі, болі онкохворих, алкогольний, наркотичний, токсичний і абсинентний синдроми, підвищення артеріального тиску, болі в суглобах чи в поясниці, загострення хронічних хвороб тощо. Безумовно, що й час доїзду до таких хворих може бути до 2-х годин.

         Не всі люди можуть точно визначити, які саме проблеми зі здоров’ям вони мають та що саме їх турбує цієї миті. У такому випадку краще дзвонити на 103. Уже там диспетчер визначить, якій службі переадресувати ваш виклик. Зателефонувавши на 103, не панікуйте, спокійно розкажіть диспетчеру про що сталося, повідомте паспортні дані хворого та точну адресу виклику. Це дозволить правильно зорієнтуватися та направити до вас потрібних фахівців. Пам’ятайте, що коли на виклик помилково виїжджає невідкладна допомога замість екстреної, втрачаються дорогоцінні хвилини для порятунку. Але не слід надавати неправдиву інформацію диспетчеру про перебільшену симптоматику, сподіваючись на швидке реагування бригади ЕМД. Адже це матиме негативні наслідки для тих, хто дійсно потребує екстреної допомоги. Не забуваймо й про кримінальну відповідальність для тих, хто полюбляє жартувати зі спецслужбами, надаючи неправдиві дані.

         Служби екстреної та невідкладної медичної допомоги нині знаходяться під одним дахом по вулиці Водопійній, 40. Окрім цього на станції існує кабінет невідкладної медичної допомоги, куди цілодобово можуть звернутися хворі та потерпілі. Діє прямий зв’язок з керівником Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги за телефоном гарячої лінії 5-14-82. Визначений день прийому громадян: середа з 8:00 до 12:00 та з 14:00 до 16:00.

         Та попри добру поінформованість, колектив станції бажає мешканцям міста міцного здоров’я, щоби ми зустрічалися будь-де, лиш би не в каретах швидкої допомоги чи на лікарських прийомах.

         Тож будьте здорові!

Голова профспілкового комітету ППО філії КЗ КОР «КОЦЕМД та МК» «БЦСЕМД» - Віктор Євтушенко.