Меню сайту
Інфо
Статтю ви можете додати в
Розділи
| Мої статті [1] |
|
Медицина
[11]
Медичні статті
|
| Політика [1] |
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0
Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Медицина |
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ
| Нормативи надання медичної допомоги дорослому населенню в амбулаторно-поліклінічних закладах за спеціальністю "медицина невідкладних станів" ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ Дуже часто невідкладну медичну допомогу постраждалим приходиться надавати в екстремальних ситуаціях, коли існують додаткові фактори, що загрожують не тільки постраждалим, але і їх рятівникам. В таких випадках медичним працівникам слід дотримуватись наступних принципів: - Оглянути місце пригоди. - Провести первинний огляд постраждалого та надати йому невідкладну медичну допомогу за станом, що загрожує його життю. - Провести вторинний огляд постраждалого та, при необхідності, надати йому допомогу при виявленні інших проблем. Огляд місця пригоди Як тільки ви визначили, що трапилось, та приготувалися діяти, перевірте, чи не загрожує небезпека вам, вашим співробітникам та оточуючим. Коли ви проводите огляд місця події, звертайте увагу на все те, що може загрожувати вашій безпеці. При необхідності зверніться за допомогою до фахівців рятувальної служби чи міліції. Намагайтеся визначити деталі, які можуть вам підказати причини події та отримання травм. Ці деталі особливо важливі, якщо постраждалий знаходиться без свідомості або свідки події відсутні. Обов'язково треба визначити, чи немає на місці пригоди інших постраждалих. Первинний огляд (ABC) Первинним оглядом вважається виявлення станів, які загрожують життю пацієнта з проведенням невідкладних втручань по відновленню життєво важливих функцій організму. Первинний огляд починається з визначення свідомості постраждалого і включає наступні елементи: A (Airway) - Дихальні шляхи, включаючи іммобілізацію шинного відділу хребта. B (Breathing) - Дихання C (Circulation) - Кровообіг A. Прохідність дихальних шляхів Оцінка і, при необхідності, підтримка прохідності дихальних шляхів при свідомості пошкодження шийного відділу хребта проводиться дуже уважно і з обережністю. 1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів: - очистіть пальцем або відсмоктувачем ротову порожнину; - закиньте голову і підніміть підборіддя; - висуньте та фіксуйте язик. 2. Підтримання прохідності дихальних шляхів: а) орофаренгальна інтубація; б) назофаренгальна інтубація. Показання до проведення інтубації трахеї: - апное; - ризик аспірації: - загроза або присутність порушення дихання (пошкодження дихальних шляхів, щелепно-лицьова травма); - закрита черепно-мозкова травма; - гіпоксемія, не дивлячись на проведення киснетерапії; - частота дихання менше 7 або більше 40 за 1 хвилину (у дорослих); - загроза зупинки дихання та серцевої діяльності (сепсис, тяжкі опіки). При порушенні свідомості, відсутності очевидних ознак ушкоджень шийного відділу хребта, ротової порожнини, глотки проводиться орофаренгеальна інтубація. Дорослим вводиться трубка великого діаметра (7,0 - 8,0 мм). При пошкодженні шийного відділу хребта, травмі ротової порожнини, глотки і збереженій свідомості краще проводити назофаренгеальну інтубацію. 3. Створення штучного дихального шляху: - на догоспітальному етапі для створення допоміжного дихального шляху в основному застосовують крикотіреоідеотомію (конікотомія). Крикотіреоідеотомія - розріз крікотіреоідної зв'язки (приблизно 2 см), введення і фіксація трубки з канюлею. Виконується у дорослих (після 12-річного віку) в наступних випадках: - велика травма обличчя, то не дозволяє провести ларингоскопію; - обструкція верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку, кровотечі або стороннього тіла; - невдала ендотрахеальна інтубація. Конікотомія Може застосовуватись як альтернатива крикотіреоідеотомії. Але вона вважається тимчасовим заходом, який може забезпечити адекватну вентиляцію тільки протягом 30 хвилин. У дітей молодше 12 років має переважність перед крикотіреоідеотомією. Виконується шляхом пункції крикотіреоідної зв'язки 5 мл шприцом з ангіокатетером 12 - 14 калібру та приєднанням до канюлі катетера адаптера 3 мм педіатричної ендотрахеальної трубки. За допомогою Y-подібного перехідника можна подавати кисень через трубку і адаптер з швидкістю 15 л/хв. 4. Контроль стану шийного відділу хребта: вважається одним із основних заходів при забезпеченні прохідності дихальних шляхів. Якщо відсутні засоби для іммобілізації, необхідно виконати мануальне витягнення та фіксацію. Хворого треба вести, як постраждалого з травмою шийного відділу хребта (до рентгенологічного обстеження), якщо: - При фізикальному обстеженні виявлено зміни хребців або пацієнт відчуває біль в спині. - Пацієнт одержав тупу травму вище рівня ключиць, має пошкодження декількох органів або порушення свідомості внаслідок травми чи гострого отруєння. - Є щелепно-лицьова травма. B. Дихання та вентиляція: Оцінка стану легень, грудної клітки та діафрагми: 1. Напружений пневмоторакс - декомпресія шляхом пункції голкою з катетером з подальшим дренуванням плевральної порожнини. 2. Патологічна рухомість грудної клітки - переломи декількох сусідніх ребер. Небезпека пов'язана з травмуванням легень. 3. Масивний гемоторакс - пункція або дренування плевральної порожнини. 4. Відкритий пневмоторакс - оклюзійна пов'язка, пункція або дренування плевральної порожнини. 5. Динамічний контроль - моніторинг частоти дихання, киснева терапія. C. Кровообіг Оцінка центральної та периферійної гемодинаміки. Найбільш частим ускладненням є шок: - геморагічний (найбільш часто); - кардіогенний: тампонада, травма міокарду; - нейрогенний: пошкодження спинного мозку; - септичний (рідко при гострій травмі). Також може бути пов'язаний з напруженим пневмотораксом через зменшення венозного повернення до серця. За класифікацією геморагічний шок може бути: Клас I - втрата < 15 % об'єму циркулюючої крові (ОЦК). Симптоми крововтрати не виражені або відсутні. Клас II - втрата 15 % - 30 % ОЦК. Виникає тахікардія, неспокій. Клас III - втрата 30 - 40 % ОЦК. Тахікардія, блідність шкіри, загальмованість, пониження АТ. Клас IV - втрата > 40 % ОЦК. Виражений серцево-судинний колапс, порушення свідомості. Лікування порушень центрального та периферійного кровообігу згідно з відповідними протоколами. Поглиблений первинний огляд (ABC + DE) Д. Неврологічні порушення (Disability) Скорочене неврологічне обстеження. 1. Оцінка свідомості. Базується на здібності пацієнта реагувати на дії медичного працівника: - пацієнт доступний до контакту; - реагує на гучні звуки; - реагує на біль; - не реагує ні на які стимули. Більш глибока оцінка свідомості проводиться під час вторинного огляду. Оцінка стану пацієнта визначається за шкалою Глазго (Додаток 2). 2. Причиною неврологічних порушень можуть бути: - закрита черепно-мозкова травма; - гіпоксемія; - шок; - гострі отруєння; - менінгіт, енцефаліт. Е. Додаткові обстеження (Exposure) Стосуються трьох моментів: - обстеження пацієнта після роздягання; - моніторування та інструментальні обстеження; - збір анамнезу. 1. Роздягніть пацієнта: - повністю зніміть одяг, ювелірні прикраси тощо; - зверніть увагу на наявність додаткових порушень, що можуть привести до погіршення стану пацієнта (кровотеча, переломи та ін.) 2. Моніторингування та інструментальні обстеження: - вентиляція та оксигенація; - визначення пульсу, вимірювання АТ, моніторингування ЕКГ. 3. Збір анамнезу: - алергічні реакції; - медикаментозне лікування; - перенесені захворювання; - останнє вживання їжі; - імунізація проти правця; - вживання алкоголю; - при яких обставинах стався нещасний випадок. Вторинний огляд Вторинна оцінка стану пацієнта являє собою обстеження "з голови до п'ят", проводиться після виконання невідкладних заходів по відновленню життєво важливих функцій організму. Обстеження голови і шиї починається з заднього відділу шиї від 7-го хребця з переходом на поверхню голови, лице і передню поверхню шиї з перевіркою стану ключиць та лопаток. Звертається увага на будь-які відхилення від норми: припухлості, нерівності, відкриті рани, вдавлення, забарвлення шкіри, її температура, вологість, наявність кров'янистих виділень та виділення спинномозкової рідини з вушного каналу та носових ходів. Якщо відмічається болісність шиї при пальпації або рухах в шиї, обов'язково накладіть імобілізуючий комір. Обстеження грудної клітки проводиться методами пальпації та аускультації. Особлива увага звертається на симетричність дихальних рухів, наявність ознак тупої або проникаючої травм. При обстеженні живота проведіть його пальпацію та аускультацію, виключаючи наявність проникаючих поранень та внутрішньочеревних кровотеч. Огляньте геніталії, щоб виключити наявність гематом. При необхідності - піхвове обстеження у жінок, ректальне обстеження у всіх пацієнтів. Обстеження кістково-м'язової системи починати з нижніх кінцівок і закінчити обстеженням спини. Огляньте всі кінцівки. Часто можна не звернути увагу на окремі переломи, особливо при поєднаних травмах, інколи залишаються нерозпізнаними переломи кісток тазу до тих пір поки пацієнт при спробі рухатись не стане почувати біль. Особливу увагу слід звернути при наявності навіть підозри на пошкодження хребта. Такі пацієнти обов'язково фіксуються на довгій транспортувальній дошці. Послідовність виконання заходів з надання невідкладної медичної допомоги хворим та постраждалим при окремих станах пацієнтів приведена в протоколах | |
| Переглядів: 13041 | Рейтинг: 4.2/5 |
| Всього коментарів: 0 | |
